12. , І. До питання про життя і творчість І. Величковського // Там само.
13. Майстер малих форм (І. Величковський) // Нариси з історії української літератури. – Мюнхен, 1994.
14. Бетко І. Іван Величковський – перекладач // Українське літературне бароко. – Збірник статей. – К.: Наукова думка, 1987.
15. Іван Величковський та києво–чернігівська поетична школа другої половини ХVІІ ст. // Українська мова та література. – 2001. – Ч.43 – С.3 – 14.
16. Мойсієнко А. Бароковий дискурс української поезії ХVІІ ст.: Іван Величковський // Літературознавство. – Книга 1. – К.: Обереги, 2000. – С.135 – 140.
17. Іменем Марії (образ Богородиці в християнській ліриці І. Величковського) // Дивослово. – 2003. – №7.
***
18. Климентій Зіновіїв. Вірші. Приповісті посполиті. – К.: Наукова думка, 1971. – 392 с.
19. Колосова ій Зіновієв: Життя і творчість. – К.: Наукова думка, 1964. – 206 с.
20. Вірші єром. Климентія Зіновієва сина // Матеріали... – Т.1. – К., 1959. – С.357 – 362.
21. Климентій Зіновіїв і його книга буття українського народу // Хроніка – 2000. – 1994. – №1 – 2. – С.73 – 98.
22. Гендерні мотиви в творчості Климентія Зіновіїва та Онуфрія // Медієвістика: Збірник статей. – Випуск 3. – Одеса: АстроПринт, 2002. – С.131 – 136.
23. Климентій Зіновіїв як предтеча нової української літератури // Верховина: Збірник праць на пошану О. Мишанича. – Дрогобич: Коло, 2003. – С.330 – 334.
***
24. До літературної біографії Іоанна Максимовича // Літературознавство. – Книга 1. – К.: Обереги, 2000. – С.186 – 193.
25. Метафізика серця і часу (Аспекти поезії І. Орновського) // Слово і час. – 2000. – №2.
26. Данило Братковський: поет, патріот, “хлопоман” // Слово і час. – 1991. – №11.
27. Діамант у попелі ( Братковського як поета й людину) // Дорога в тисячу років. – К.: Дніпро, 1990. – С.165 – 171.
28. Як Славутич. “Озьмітеся всі за руки...”: Гетьман Іван Мазепа як поет // Київ. – 1991. – №3. –С.97 – 103.
Лекція 16. Українська поезія пізнього Бароко (20 – 90–ті рр. ХVІІІ ст.) –
Взаємодія барокових і просвітительських тенденцій у ХVІІІ ст. Елементи класицизму. Система жанрів і вплив на неї народної культури. Особливості соціального функціонування літератури, засоби втілення демократичних і патріотичних ідеалів. Репресивні заходи царизму щодо української культури.
Поезія Феофана Прокоповича, її характерні ознаки. “Епінікіон” (епінікії – на честь переможців олімпійських ігор), античні ремінісценції. Антиісторичність зображення Івана Мазепи, підтримка загарбницької політики царизму щодо України. Проблематика віршів “Заропожець кающийся” і “За Могилою Рябою”. Елегії Ф. Прокоповича. Поетична інтерпретація історії козацтва в “Разговоре ВеликоРоссии с Малороссиею” Семена Дівовича (1762).
Медитативно–елегійна лірика, її провідні образи і мотиви (становище бідних людей, незавидна доля поета, сирітська доля). Твори Олександра Падальського (“Піснь о світі”) та ін. авторів. “Піснь о бідном сироті”, “Піснь світська сиротинська”.
Формування інтимної лірики, романсові тенденції в її розвитку. Причини секуляризації тематики, зв’язок з народною творчістю. Семен Климовський і його пісня “Їхав козак за Дунай”. Літературна історія пісні, популярність, переклади. Біографічні відомості про поета. Проблематика “Пісень світових” Івана Пашковського. Своєрідна образна структура, художні засоби, фразеологія, мова поезій.
Метафізична (духовна) лірика. Почаївський “Богогласник”, історія його видання, місце в літпроцесі, особливості поширення. Богатство версифікаційної техніки. Питання авторства окремих творів “Богогласника”. Тематичне багатство, використання євангельських агіографічних сюжетів. Христологічний і маріологічний цикли віршів, їх патріотична спрямованість (“Пречиста Діво, мати Руського краю” та ін.). Популярність колядок (“Нова радість стала”, “Небо і земля нині торжествують”). Іван Франко про “Богогласник”.
Література до теми
Див. відповідні розділи підручників і посібників. Українська література ХVІІІ ст. – К.: Наукова думка, 1983. – 694 с. Поетичні твори // Там само. – с.30 – 44. Сочинения. – М.: Наука, 1961. – 502 с. Філософські твори: У 3 т. – К.: Наукова думка, 1981. Ничик Прокопович. – М.: Мысль, 1977. – 192 с. Елегії Феофана Прокоповича // Елегія в давній українській літературі ХVІ – ХVІІІ ст. –Суми: Собор, 1996. – С.38 – 41. Гудзій Прокопович // Матеріали... – Т.1. – С.574 – 600. Історичний віршований діалог “Разговор Великороссіи с Малороссіею” Семена Дівовича // Матеріали... – Т.1. – С.529 – 539.***
Парнас віршотворний: Києво–Могилянська академія і український літературний процес ХVІІІ ст. – К.: Українська книга, 1999. – С.26 – 75. Духовна елегійна лірика. Соціальні мотиви в давній елегії. Любовна елегія // Елегія в давній... – Суми: Собор, 1996. – СС.43 – 55; 78 – 89; 90 – 101 (відповідно). Козак. Філософ. Поет (С. Климовський). – Львів, 1992. – 208 с. Пісні крилатого зухвальця: Любовна лірика на Україні в ХVІ – ХVІІІ ст. // Київ. – 1985. – №2. – С.149 – 165 [Те ж: Дорога в тисячу років. – С.145 – 154]. Давня українська любовна поезія // Пісні Купідона: Любовна поезія на Україні ХVІ – ХVІІІ ст. – К.: Молодь, 1984. – С.5 – 16. Вивчення давньої української поезії ХІV – поч. ХVІІ ст. (Урок–композиція) // Українська мова і література в школі. – 1990. – №9; Вивчення давньої української поезії другої половини ХVІІ – поч. ХVІІІ ст. // Українська мова і література в школі. – 1991. – №8.; Вивчення поезії ХVІІІ ст. (Урок третій) // Українська мова і література в школі. – 1993. – №9. Вивчення в 9 класі історичних творів літератури ХVІ – ХVІІ ст. // Дивослово. – 2001. – №5.Лекція 17. Творчість “мандрівних дяків”
Причина появи в українській літературі ХVІІІ ст. явища і творчості мандрівних дяків (миркачів, пиворізів), їх роль у поширенні освіти, розвитку драматургії і театру, і, навпаки, використання народної мови і фольклору у власних творах (місток до нової української літератури). Мандрівні дяки і західноєвропейські ваганти. Образи мандрівних дяків у давній і новій літературі (інтермедії ХVІІІ ст., твори Г. Квітки–Основ’яненка, І. Карпенка–Карого, М. Гоголя, В. Наріжного). Творчість мандрівних дяків як явище українського низового бароко. Поняття про бурлеск і травестію.
Тематика творів мандрівних дяків. Тема шкільної науки і методики (“Був собі Грицько, родом з Коломиї”, “Ой, як мене моя мати дала до школи” та ін.).
Вірш–орації, їхня функціональна співвіднесеність зі святами. Особа автора як вираження соціального досвіду. Засіб автоіронії, елементи бурлеску (“Орація на рождество Христово для студентів”, “Ой юже і я, вандрований пахолок”, “Христос воскрес, ба, правда народився!”). Образна система.
Пародійні твори, їхній естетичний зміст. Пародіювання елементів культу: молитов, біблійних текстів, проповідей. Вакхічна тема (“Синаксар, виписан із служби двінадцяти нетлінних братів коропських...”, “Лікарство на болящих немощію п’янства...”, “Правило увіщательноє п’яницям...” та ін.). Характер переосмислення традиційного жанру і руйнування його знакової системи.
Вірші–травестії на релігійні відправи як переклад традиційних сюжетів мовою народної культури. Різдвяний та великодній тематичний цикли. Зображення в них Адама, Єви та небожителів (“Христос народився, щоб мир веселився”, “Чи чули ви, панове, зроду”, “Вірша, говореная гетьману запорожцями на світлий празник Воскресеніє Христово 1791 года” та ін.). Відображення народних соціальних ідеалів. Натуралістичні елементи у творах, їх естетичні функції.
Література до теми
Див. відповідні розділи підручників і посібників. Українська література ХVІІІ ст. – К.: Наукова думка, 1983. – 696 с. Давній український гумор і сатира / Упор. Л. Махновець. – К.: ДВХЛ, 1959. – 496 с. Український сатирикон: Збірник сатиричних та гумористичних творів українських письменників / Упор. Ю. Цеков. – К.: Веселка, 2000. – 519 с. Грицай основа різдвяних та великодніх орацій “мандрівних” студентів // Українське літературознавство. – Львів, 1969. – Вип. 6. Микитась та мандрівні дяки // Київська старовина. – 1992. – №5. – С.99 – 108. Звичаї тії з давніх школярів бували...: Український святковий бурлеск ХVІІ – ХVІІІ століть. – К.: Стилос, 2001. – 190 с. Орієнтації і пріоритети поезії низового бароко // Літературознавство. – Книга 1. – К.: Обереги, 2000. – С.140 – 146. До питання про травестійну літературу в Україні ХVІІ – ХVІІІ ст. // Медієвістика: Збірник статей. – Випуск 2. – Одеса: АстроПринт, 2000. – С.172 – 182. Школярські вірші ХVІІ – ХVІІІ ст. як явище українського бароко // Медієвістка: Збірник статей. – Випуск 1. – Одеса: АстроПринт, 1998. – С.98 – 104. Різдяні та великодні вірші–травестії: нетиповий погляд на ґенезу жанру // Верховина: Збірник праць на пошану О. Мишанича. – Дрогобич: Коло, 2003. – С.251 – 263. Гра з “нечистою силою” в українському бурлеску ХVІІ – ХVІІІ ст. // Слово і час. – 1996. – №11 – 12. Мова творів українських мандрівних дяків // Українська мова та література. – 1998. – Ч.18. “Прибічники Бахуса та Венери” (Творчість мандрівних дяків та вагантів, компаративний урок, 9 клас) // Українська мова та література. – 2000. – №5.Лекція 18. Література пізнього Бароко. Сатира ХVІІІ ст.
Соціально–політичні обставини виникнення української сатири ХVІІІ ст. як окремого жанру. Сатиричні елементи в українському фольклорі і давній літературі (полемічна література, творчість мандрівних дяків, інтермедії). Питання про авторство сатиричних творів ХVІІІ ст.
Гумористичні віршовані оповідання “Отець Негребецький” і “Пекельний Марко”. Мотив мандрівки в потойбічний світ (спільне і відмінне). Центральний персонаж як антигерой, створений за принципом контрасту до героя – святого. Фольклорні елементи і їхнє місце в тексті. Показ героїзму і творчої сили козацтва в оповіданні “Пекельний Марко”, перенесення на козака Марка рис біблійного героя. Інтерпретація сюжету про “Пекельного Марка” в українській літературі (“Марко проклятий” О. Стороженка, “Як русин товкся по тім світі” І. Франка, драма–феєрія І. Кочерги “Марко в пеклі”). Віршоване оповідання “Про Кирила і жадного попа”. Спільне і відмінне між книжним твором і народною казкою.
Соціально–політична сатира. а) Антиклерикальна сатира (“Сатирична коляда”, “Плач київських монахів”), утвердження в ній просвітительних ідеалів і цінностей. Раціоналізм, аналітичність, дидактична прямолінійність. Жанрова природа “Плачу...”, актуальність проблематики, прийом самовикриття персонажів. б) Соціальна сатира, відображення в ній політичних обставин того часу. “Доказательства Хама Данилея Кукси потомственні”: іронічний монолог, функції сатиричних та іронічних деталей (літературні паралелі проблеми: “Мартин Боруля” І. Карпенко–Карого, “Міщанин у дворянстві” Мольєра). “Сатира на слобожан”: навмисне зниження стилю, імітація говіркової мови, поглиблення фольклорно–літературних зв’язків.
Творчість Івана Некрашевича (1742 – після 1796). “Ярмарок”: діалогізація форми, інтермедійний сюжет. Образи Хвеська і Хвилона. Зображення ідеального священика нової генерації та його стосунків з оточенням у віршах “Ісповідь” і “Замисл на попа”. Осуд забобонності і неуцтва. Відтворення народних звичаїв. Прийом антитези у творах. Віршовані послання І. Некрашевича, їхня риторична структура, гумористичний зміст.
Література до теми
Див. відповідні розділи підручників і посібників. Українська література ХVІІІ ст. – К.: Наукова думка, 1983. – 696 с. Давній український гумор і сатира / Упор. Л. Махновець. – К.: ДВХЛ, 1959. – 496 с. Український сатирикон: Збірник... / Упор. Ю. Цеков. – К.: Веселка, 2000. – 519 с. Невичерпний скарб тисячолітньої України (передмова) // Там само. – С.5 – 30. Франко І. Вірш про отця Негребецького // Зібрання творів: У 50 т. – Т.35. – К.: Наукова думка, 1982. – С.417 – 427. Єфіменко П. Зразки викривальної літератури в Малоросії // Матеріали... – Т.1. – К., 1959. – С.540 – 543. Шолм іально–політична сатира та бурлескно–гумористичні вірші ХVІІІ ст. // Матеріали... – Т.1. – С.543 – 573. Охріменко ідомий варіант вірша про Кирика // Українське літературознавство. – Львів, 1972. – Випуск 16. – С.109 – 118. Грицай їнська література ХVІ – ХVІІІ ст. і фольклор. – К.: Видавництво КДУ, 1969. – С.102 – 109. Мишанич їнська література другої половини ХVІІІ ст. і усна народна творчість. – К.: Наукова думка, 1980. – С.177 – 259. Іван Некрашевич: думки ювілейні і не зовсім // Слово і час. – 1992. – №10. Іван Некрашевич – “дорогоцінності думок під корою просторіччя” // Парнас віршотворний. – К.: Українська книга, 1999. – С.100 – 105. Іван Некрашевич // Українська мова та література. – 1997. – Ч.33. – С.7. Кістяківська Н. Іван Некрашевич і його твори // Матеріали... – Т.1. – С.587 – 599.Теми СЕМІНАРСЬКИХ занять
Семінарське заняття №8
Тема: Ренесанс і Бароко. Українське віршування
ХVІ – поч. ХVІІ століття
ПРИМІТКА: для спеціальностей «Українська мова і література», «Українська мова і література та документознавство»
План:
1. Латиномовна і польськомовна поезія українських авторів, ренесансні ідеї в ній (творчість Павла Русина, Станіслава Оріховського, Севастьяна Кленовича та ін.).
2. Теоретичні основі української поезії кін. ХVІ – поч. ХVІІ ст.:
- положення граматик і поетик того часу,
- античні і ренесансні ідеї теорії віршування,
- силабічна система віршування,
- Києво–Могилянська академія і розвиток українського віршування,
- Характерні тропи тогочасної поезії,
- Жанри української поезії кін. ХVІ – поч. ХVІІ ст.
3. Панегірична поезія, її призначення, ознаки, зміст (твори Г. Смотрицького, О. Митури, С. Почаського та ін.).
4. Моралізаторські вірші, їх проблематика. Творчість К. Транквіліона–Ставровецького.
Завдання:
- підготуватися до відповіді за основними питаннями; прочитати відповідні твори і взяти їх на семінарське заняття; вивчити напам’ять визначені вірші.
Література:
– Суд над українськими поетами ХVІ ст. // Дзвін.–1990.–№7.–С.114–128.
– Гуманістичні тенденції в поглядах на людину і суспільство К. Транквіліона-Ставровецького // Європейське Відродження та українська літератури ХІV– ХVІІІ ст. – К., 1993.
– Теорія віршування на Україні в 16–17 ст. // Літературна спадщина Київської Русі і українська література ХVІ – ХVІІІ ст. – К., 1981.
– Українська поезія ХVІ ст. // Українська поезія ХVІ ст. – К., 1987.
–Пилип’юк Н. “Eyxaristhirion албо вдячність”. Перший панегірик Києво–Могилянської школи // Записки НТШ.–Т. ССХХІУ.–Львів,1992.–С.25–44.
–Єпископ Ігор. Ренесансні явища в українському письменстві ХVІ ст. // Український засів.–1997.–№1–3.–С.23–35.
–Шевчук В Муза Роксоланська. Ренесанс і раннє бароко // Вітчизна.–1997.–№3–4.–С.212–147.
–Пінчук С. Поезія українського Ренесансу // Всесвіт.–1988.–№12.–С.144–145.
Семінарське заняття №9
Тема: Українське віршування ІІ половини ХVІІ століття
ПРИМІТКА: для спеціальності «Українська мова і література»
План:
1. Київські поетики ХVІІ століття і їх вплив на тогочасну літературу, зокрема, поезію, і розвиток в ній барокового стилю.
2. Тема визвольної війни 1648–1654 років в українських віршах, їх ідейне спрямування і стиль.
3. Художній світ і поетика віршів Климентія Зіновіїва (тематика, образи, жанрова своєрідність).
4. Поезія українського бароко (твори Л. Барановича, І. Величковського).
Завдання:
- прочитати за хрестоматією чи посібником вірші про визвольну війну, поетичні твори К. Зіновіїва, Л. Барановича, І. Величковського та ін.;
- з’ясуйте типові риси стилю бароко;
- законспектуйте статтю: Наливайко Д. Київські поетики ХVІ – поч. ХVІІ ст. в контексті європейського літ. процесу // Літературна спадщина Київської Русі і українська література ХVІ– ХVІІІ ст. – К., 1981.
Література:
– Аполонова лютня: Київські поети ХVІІ – ХVІІІ ст. – К., 1982.
– Грицай українська поезія. – К., 1972.
– Колосова ій Зіновіїв. Життя і творчість. – К., 1964.
– Світоч барокової культури // Слово і час.–1993.–№10.–С.3–13.
– Маслюк і поетики ХVІІ – ХVІІІ ст. // Там само.
– Київські поетики ХVІІ – поч. ХVІІІ ст. в контексті європейського літ. процесу // Літературна спадщина Київської Русі і українська література ХVІ– ХVІІІ ст. – К., 1981.
– Поетичний сад високого бароко // Українська мова і література.–2001.–Листоп. (№43).–С.1–40.
– Сивокінь і українські поетики. – Х., 1960.
– Слово і шрифт (Українська курйозна поезія ХVІІ–ХVІІІ ст.) // Дивослово.–1998.–№10.–С.54–55.
– Українська література ХVІІ ст. – К., 1987.
– Давня укр. поезія як речник державотворення // Розбудова держави. – 1993. – №11.
– І. Величковський та Києво–Чернігівська поетична школа ІІ пол. ХVІІ ст. // Українська мова і література.–2001.–№43.–С.3–12.
– Слово і шрифт (Українська курйозна поезія ХУІІ–ХVІІІ ст.) // Дивослово.–1998.–№10.–С.54–55.
– Формально–інтелектуальні барокові вірші з середини ХVІІ ст. // Дніпро.–1999.–№7–8.–С.77–96.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 |
