Тема: Іван Вишенський. Проблематика і особливості

стилю послань

ПРИМІТКА: для спеціальностей «Українська мова і література», «Українська мова і література та документознавство»

План:

Іван Вишенський – провідна постать в українській полемічній літературі кінця ХVІ – поч. ХVІІ століття. Біографії, суперечності світогляду. Основна проблематика і стильові особливості послання “Тобі, котрий мешкає в землі, що зветься Польська”. Образи твору. Основна проблематика “Послання до єпископів”:

- сатиричне викриття католицького і уніатського духівництва,

- демократична ідея рівності всіх людей, ідея захисту соціальних прав і людської гідності простого народу.

Композиція і стильові особливості “Послання до єпископів”.

Завдання:

- прочитати рекомендовані твори і систематизувати текстовий матеріал за планом занять;

- виписати оціночні характеристики постаті і творчості І. Вишенського, дані І. Франком та іншими дослідниками;

- законспектувати статтю: Франко І. Іван Вишенський, його час і письменство // Франко І. Зібр. творів: У 50 тт. – т.28.

Література:

– Див. літературу до відповідної лекції.

–Єрьомін І. П. // Вишенський І. Твори. – К., 1959.

–Назарчук ість давнього письменства // Українська мова і література в школі. – 1986. – №8.

–Паславський І. “Писав мандрованець, якого зовуть Вишенським” // Дзвін. – 1991. – №1.

–Пінчук С. Іван Вишенський. Життя і творчість. – К., 1968.

– Іван Вишенський // Українська мова і література.–1998.–№21–24 (додаток).–С.6–8.

–Поліщук давньої літератури у 8 класі. – К., 1984.

– Світосприйняття І. Вишенського // Хроніка 2000.– Т.1.–Вип.37–38.–С.191.197.

–Франко І. Іван Вишенський, його час і письменство // Франко І. Зібр. творів: У 50 тт. – т.28.

– Іван Вишенський і розвиток ідей європейського гуманізму // Літературна спадщина Київської Русі і українська література ХVІ–ХVІІІ ст.–К.,1981.–С.196–223.

– Іван Вишенський. – К., 1982.

Семінарське заняття №6

Тема: Українська історіографічна і проповідницька

проза ХVІІ століття.

ПРИМІТКА: для спеціальностей «Українська мова і література», «Українська мова і література та англійська мова», «Українська мова і література та документознавство»

План:

1. Реалізація барокових ідей (барокові ознаки) в історіографічній і проповідницькій прозі ХVІІ ст.

2. Історіографічна проза ХVІІ століття (Густинський літопис, “Синопсис” та інші твори): виникнення, ідеї, зміст, формальні якості. Принципи відображення історичних подій.

3. Ораторсько–проповідницька проза: традиції і новаторство.

4. Дві школи проповідництва. Теорія проповіді.

5. Творчість І. Галятовського, “Ключ розуміння”.

6. Проповідницькі твори Л. Барановича й Антонія Радивиловського: характеристика змісту, форм, стилю.

Завдання:

    прочитати відповідні твори чи їх уривки за збірниками і хрестоматіями; взяти тексти творів на практичне заняття.

Література:

– Див. літературу до відповідної лекції.

– Андрієнко Л., Мізюк І. Естетична сутність і цінність літератури українського бароко // Дивослово. – 1997. – №2.

– “Духовним прагненням понятий”: Гоголь і українська барокова проповідь // Слово і час. – 1994. – №6.

– Карпанюк М, Українська літописна проза: ознаки просвітництва і класицизму // Слово і час. – 1997. – №3.

– Українське крайове літописання: державницькі ідеї // Слово і час. – 1996. – №11,12.

– Українська ораторська проза ІІ пол. ХVІІ ст. як об’єкт літературознавчого вивчення // Вибрані праці.–К.,1999.–С.141–187.

– Літопис Густинського монастиря // Пам’ять століть.–1996.–№2.–С.101–116.

– Масол Баранович: джерела духовності // Рідна школа.–1993.–№11–12.–С.10–15.

– “Історія Русів”: історіографія, проблематика, поетика.–К.,1999.–С.13–106.

– Розвиток української ораторсько–проповідницької прози кінця ХІV–ХVІ ст.–К.,1990.–С.78–88.

– З голосу нашої Кліо.–К.,1993.–С.218–219 та 223–224.

– Турчин– Барановича // Хроніка 2000. Наш край.–1993.–№6 (8).–С.58–78.

Семінарське заняття №7

Тема: Доба бароко. Козацькі літописи.

ПРИМІТКА: для спеціальностей «Українська мова і література», «Українська мова і література та англійська мова», «Українська мова і література та документознавство»

План:

1. Козацькі літописи ХVІІ–ХVІІІ ст. і українська літописна традиція.

2. Барокові ознаки в козацько–старшинських літописах.

3. Самовидець і його літопис. Проблема авторства. Ідейно–художній зміст літопису.

4. Особливості відображення історичних подій в літописі Г. Грабянки.

5. Літопис Самійла Величка – видатна пам’ятка української історіографічної прози: структура, зміст, проблематика, стиль.

Завдання:

    прочитати тексти літописів, підготуватися до відповідей за вказаними питаннями; законспектувати статтю: Луценко Ю. Літопис Г. Грабянки як твір барокової історіографічної прози // Рад. літературознавство. – 1989. – №9.

Література:

– Див. літературу до відповідної лекції.

– Українська література ХVІІІ ст. – К., 1983.

– Літопис Самовидця. – К., 1971.

– Літопис гадяцького полковника Г. Грабянки. – К., 1992.

– Береза І. Етичні ідеали Самовидця // Слово і час. – 1994. – №4–5.

– Літопис Г. Грабянки як твір барокової історіографічної прози // Рад. літературознавство. – 1989. – №9.

– Літопис: У 2 т. – К., 1991.

– “Істинний Малої Росії син” Літописець С. Величко // Пам’ять століть.–1999.–№4.–С.62–66.

– Козацькі літописи: Літопис Самійла Величка // Дивослово.–1996.–№7.–С.45–49.

– Поліщук В. Т. Від Мономаха до Сковороди.–К.,1995.–С.14–15.

– Шевчук та його літопис // Дорога в тисячу років.–К.,1990.–С.184–209.

– Сказання про війни козацькі та його автор // Київ.–1986.–№10.–С.110–136.

– Григорій Грабянка // Неопалима купина.–1995.–№5–6.–С.182–186.

– Прабатько національної ідеї (Г. Грабянка) // Старожитності.–1993.–№17–18.–С.18–19.

– Поетика бароко в українських літописах // Українська мова і література.–1999.–№7–8.–№31–32.

ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Острозький гурток і його місце в історії вітчизняної культури. Праця над перекладом і виданням Біблії. “Острозька Біблія” (1581).

Полемічна література. Твори Клирика Острозького, Василя Суразького, Стефана Зизанія, особливості їх проблематики, значення як літературних пам’яток.

Полемічні твори Михайла Андрелли (“Логос” та “Оборона...”). Демократизм соціального ідеалу, близькість до І. Вишенського.

Полемічні твори І. Галятовського, їхня проблематика. Антимагометанська спрямованість трактатів “Лебідь” (1679) і “Магометів коран” (1683).

Дмитро Туптало як письменник–полеміст. “Розиск о раскольнической бринской вірі” (1709) – наслідок вивчення російської проблематики (розколу російської цервки).

Тенденції розвитку житійної літератури епохи зрілого бароко, використання візантійських і давньоруських сюжетів, вплив західноєвропейської, польської та російської агіографії. Нові редакції Києво–Печерського патерика. “Патерик Печерський” (1661) – найпопулярніший твір літератури українського бароко. “Книги житій святих” Димитрія Туптала (1689 – 1705), їхня жанрова природа, композиція.

Історико–мемуарна проза. Щоденники Миколи Ханенка (1722 – 1753) та Якова Марковича (1717 – 1767). Авторські оцінки і прагнення правдиво відтворити життя і побут козацтва.

“Мандри” Василя Григоровича–Барського (1723 – 1747) – нова версія жанру “хожденій”. Стиль, прагнення відтворити психологію людини. Пізнання нового, самоосвіта як мета автора. Моралізаторство, автобіографізм.

Література

1. Див. відповідні розділи підручників і посібників та список літератури до лекцій 8 – 10.

Білоус ість В. Григоровича–Барського. – К.: Наукова думка, 1985. – 245 с.

Питання до колоквіуму 2:

Ознаки класицизму. Творчість Івана Некрашевича, її обсяг і характер. Ідейно–художній аналіз творів “Ісповідь” та “Ярмарок”. Різні погляди на творчість письменника (Д. Чижевський, С. Єфремов, В. Шевчук та ін.). Вірші 40 – 50–х рр. на історичні теми як вершина української поезії ХVІІ ст. Зміст, образи, народнопоетична основа, стиль. Громадська лірика ХVІІІ ст., її зміст, проблематика, стиль. Падальського, І. Пашківського та ін. Фольклорні впливи. Любовна лірика ХVІІІ ст. Жанр і тематика любовних віршів, провідні мотиви. Фразеологія і стиль. Зв’язок із народною творчістю. Сатира ХVІІІ ст. Ідейно–художній аналіз сатирично–гумористичних віршованих оповідань й соціально–політичної сатири. Формально–змістові здобутки і втрати. Стиль. Духовна лірика ХVІІІ ст. “Богогласник”, його проблематика. І. Франко про “Богогласник”. Давня поезія в школі. Латиномовна і польськомовна поезія українських авторів ХV – ХVІ ст., її зміст, значення (Ю. Дрогобич, П. Русин, С. Оріховський, С. Кленович та ін.). Ренесансні ідеї. Климентій Зіновіїв і його поезія. Соціальні мотиви у творчості Зіновіїва. Цикл віршів про бідних і багатих. І. Франко, С. Єфремов, Д. Чижевський про творчість письменника. Епоха Відродження та реалізація її ідей в давній українській літературі. Стиль бароко, його особливості. Українське бароко. Поетична творчість Івана Величковського: збірки, поетичні форми, ідейно–художній зміст віршів та епіграм, їх стильові ознаки. Патріотизм І. Величковського. Історичні та моралізаторські вірші І пол. ХVІІ ст. Творчість К. Транквіліона–Ставровецького, елементи соціальної сатири у творах. Демократичні мотиви у творчості К. Зіновіїва. Вірші про ремесла і ремісників. Жанрова природа творів, їх мова, стильові особливості. Ренесансі ідеї в українській поезії. Панегіричні вірші першої половини ХVІІ ст. (О. Митура, К. Сакович, С. Почаський). Ідейний зміст і стиль цієї поезії. Шкільне віршування другої половини ХVІІ ст. Теоретичні засади, основні жанри поезії, “курйозні вірші”. Стильова характеристика поезії даного періоду.

ЗМІСТОВИЙ Модуль 3: Українська поезія доби Ренесансу і Бароко (друга половина ХVІ – ХVІІІ ст.)

Теми лекційних занять

Лекція 14. Українське книжне віршування кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. Теорія віршування. Поетики

Питання про початки власне українського книжного віршування. Різні думки з цього приводу. Семантика терміну “поезія”. Іншомовне творення літературних текстів як наукова проблема.

Початок книжного віршування українською мовою, його характерні риси. Вірші Герасима Смотрицького, їхні ідейно–естетичні функції (до “Острозької Біблії” 1581 р.). “Похвала на герб князів Острозьких” як зразок геральдичного віршування рубежу ХVІ – ХVІІ ст. Гербова символіка, панегіричний пафос, звеличення шляхетських традицій, давності і значимості роду Острозьких.

“Хронологія” Андрія Римші (1581), ритмічна структура твору, опрацювання в ньому біблійних мотивів. “Хронологія” як перше друковане самостійне видання віршового твору. Віршовий полемічний комплекс 80 – 90–х років ХVІ ст. (“Скарга нищих до Бога”, вірші з Києво–Михайлівського і Загоровського збірників – огляд).

“Просфонима” (1591) як найбільш ранній зразок панегіричного віршування. Жанрово–стильові особливості, проблематика.

***

Теоретичні основи віршування. Шкільництво і розвиток поезії. Шкільне віршування як наукова і навчальна дисципліна, його розробка в курсах піїтики (поетики). Питання віршування у граматиках Л. Зизанія (1596) і М. Смотрицького (1619). Найдавніша київська поетика 1637 р., пізніші поетики (“Касталійське джерело”, “Ліра”, “Парнас” та ін.), їх структура, основні положення. Барокова семантика. Провідні жанри поезії: панегірик, елегія, епіграма. Форми публікування віршових творів.

***

Формування барокової панегіричної поезії. “Візерунок цнот...” О. Митури (1618): ускладнення композиції, розширення тематичного діапазону твору, вплив народної культури та гуманістичного ідеалу релігійного діяча. “Вірші на жалосний погреб... Сагайдачного” Касіяна Саковича (1622) – кращий здобуток раннього бароко в синтезуванні середньовічних і ренесансних традицій. Драматургічні елементи (діалоги) у структурі твору. Образ гетьмана Сагайдачного. Патріотичний пафос віршів, використання історичного й біографічного матеріалу. Афористичність мови.

Панегірики Петрові Могилі як вершина українського панегіризму. “Євхаристиріон” Софронія Почаського (1632), структура, самобутність його образної системи, місце міфологічних образів. Драматургічні елементи, залежність від традицій шкільного театру. Ознаки зрілого бароко.

Вірші на історичну тематику. “Лямент о пригоді нещасной мещан острозьких” М. Н. (1636) – одна з перших спроб поетичної інтерпретації актуальних суспільних подій. Сюжет і композиція твору, публіцистичні риси і вплив полемічної прози.

Вірші про Визвольну війну під проводом Б. Хмельницького, образ гетьмана в них, принципи образотворення. Фольклоризм віршів як відбиття впливу народної культури. Особливості змалювання історичних подій, наголошення на їх епохальності. Метафоричність мови, способи поширення цих віршів. Краєзнавчі елементи.

Метафізична лірика. Збірка Кирила Транквіліона–Ставровецького “Перло многоцінноє” (1646). Релігійно–етична проблематика збірки, характер її трактування. Генетичний зв’язок з візантійсько–слов’янською культовою поезією. Жанрова природа творів, структура книги.

Література до теми

Див. відповідні розділи підручників і посібників. Українська література ХІV – ХVІ століть. – К.: Наукова думка, 1988. – 600 с. Українська література ХVІІ століття. – К.: Наукова думка, 1987. – 608 с. Українська поезія: Кінець ХVІ – початок ХVІІ ст. – К.: Наукова думка, 1988. – 432 с. Українська поезія: Середина ХVІІ ст. – К.: Наукова думка, 1992. – 680 с. Марсове поле: Героїчна поезія на Україні Х – першої половини ХVІІ ст.: Антологія. – Кн.1. – К.: Молодь, 1988. – 280 с.; кн. 2. – К., 1989. – 384 с. Пісні Купідона: Любовна поезія на Україні ХVІ – початку ХІХ ст. – К.: Молодь, 1984. – 352 с. Українська книжна поезія кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. // Вибрані праці. – К.: Обереги, 1999. – С.206 – 239. Українська книжна поезія середини ХVІІ ст. // Там само. – С.240 – 272. Освітня реформа Петра Могили й утвердження бароко в українській поезії // Там само. – С.273 – 299. Віршовий полемічний комплекс 80 – 90–х років ХVІ ст. // Українська поезія: Кінець ХVІ – початок ХVІІ ст. – С.25 – 58. Колосова ії літератури Київської Русі і українська поезія ХVІ – ХVІІІ ст. // Літературна спадщина Київської Русі і українська література ХVІ – ХVІІІ ст. – К.: Наукова думка, 1981. – С.83 – 100ю Колосова ії віршів в українських стародруках кінця ХVІ – першої половини ХVІІ ст. // Українське літературне бароко. – К.: Наукова думка, 1987. – С.144 – 155. Характер самоусвідомлення української поезії у ХVІІ – ХVІІІ ст. // Записки НТШ: Праці філологічної секції. – Львів, 1992. – С.44 – 55. Українське літературне бароко: Вибрані праці з давньої літератури. – К.: Обереги, 2003. – 576 с. Епіграма. Емблематична поезія. Гербовна поезія. До типології барокової віршової літератури // Нариси історії української літератури й критики. – Мюнхен, 1994. Елегія в давній українській літературі ХVІ – ХVІІІ століть. – Суми, 1996. – 118 с.

***

Сивокінь і українські поетики. – Харків, 1960. – 108 с. [Друге видання. – К.: Акта. 2001. – 168 с.]. І. Київська поетика 1637 року [текст і коментар] // Літературна спадщина Київської Русі і українська література ХVІ – ХVІІІ ст. – К.: Наукова думка, 1981. – С.118 – 154. Київські поетики ХVІІ – початку ХVІІІ ст. в контексті європейського літературного процесу // Там само. – С.155 – 195. Маслюк і поетики і риторики ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні. – К.: Наукова думка, 1983. – 235 с. Сидоренко їнське віршування кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. – К.: Наукова думка, 1972. Сулима їнське віршування кінця ХVІ – початку ХVІІ ст. – К.: Наукова думка, 1985. – 147 с. Сулима ія віршування на Україні в ХVІ – ХVІІ ст. // Літературна спадщина Київської Русі і українська література ХVІ – ХVІІІ ст. – К., 1981. – С.101 – 117. Ще раз про силабічну систему віршування // Літературознавство. – Книга 1. – Доповіді та повідомлення. – К.: Обереги, 2000. – С.193 – 198.

***

І. Вірші Кассіана Саковича “На жалосний погреб ” // Матеріали. – Т.1. – К., 1959. – С.253 – 257. “Несмертельной славы достойный...” [про вірш К. Саковича] // Друг читача. – 1989. – 1 червня. – С.1, 4 – 5. До ідеології Ренесансу в українській літературі: Касіяна Саковича “Вірші на жалосний погреб...” // До історії української літератури: Дослідження, есе, полеміка. – К.: Основи, 1997. – С.278 – 292. Пилип’юк Н. “Євхарістиріон...” Перший панегірик Києво–Могилянської школи: його зміст та історичний контекст // Записки НТШ. Праці філологічної секції. – Львів, 1992. – С.25 – 43. Вірші на честь Петра Могили // Українська мова та література. – 1996. – Ч.8. – С.1 – 3. Петро Могила і його літературні твори // Дивослово. – 1996. – №12. Формально–інтелектуальні барокові вірші із середини ХVІІ ст. // Дніпро. – 1999. – №7 – 8. – С.77 – 86.

***

Гуманістичні тенденції в поглядах на людину й суспільство Кирила Транквіліона–Ставровецького // Європейське Відродження й українська література ХІV – ХVІІІ ст. – К.: Наукова думка, 1993. – С.175 – 193. Полемічні елементи збірки “Перло многоцінноє” Кирила Транквіліона–Ставровецького // Медієвістика: Збірник статей. – Вип. 3 – Одеса: АстроПринт, 2002. – С.204 – 208. Кирило Транквіліон–Ставровецький // Українська мова та література. – 1996. – Ч.15. – С.4.

Лекція 15. Поезія зрілого бароко (середина і друга половина ХVІІ ст.)

Метафізична поезія Лазаря Барановича. Збірка віршів “Лютня Аполлонова” (1671), її консептизм.

Поетична творчість Івана Величковського (?– 1701). Алегоризм збірки “Зегар з полузегарком” (1690); звернення до релігійної символіки, тематика віршів. Епіграматична поезія. Епіграми І. Величковського на біблійні та агіографічні сюжети. Оригінальні й перекладні епіграми. Шукання в галузі віршової форми – характерна тенденція барокової поезії. Курйозні вірші та їх різновиди. Збірка “Млеко од овці пастору належноє” (1691) як своєрідна антологія української курйозної поезії. Думки І. Величковського про завдання й обов’язки поета і громадянина, про труднощі письменницької праці.

Вірші Климентія Зіновієва (друга половина ХVІІ – ХVІІІ ст.), їх жанрово–стильова самобутність. Новизна предметів зображення, змалювання побуту і життя людей різних станів і професій, фольклорні елементи, гумор і сатира у віршах. Климентій як фольклорист. Біографічні відомості, історія літературної спадщини.

Віршовий контекст другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст.: розмаїття імен, тем, жанрів і форм поезії (Іоанн Максимович, Дмитро Туптало, Іван Орновський, Данило Братковський та ін.). Іван Мазепа як поет.

Література до теми

1. Див. відповідні розділи підручників і посібників.

2. Грицай українська поезія. – К.: Вища школа, 1972.

3. Світоч барокової культури (Л. Баранович) // Слово і час. – 1993. – №10.

4. Літературні будні чернігівського архієпископа // Літературна Україна. – 1993. – 23 вересня.

5. Змалювати думку... (Консептизм як напрям метафізичної поезії в літературі доби Бароко). – К., 1999. – 144 с.

6. Метафізичний консепт в українській поезії бароко (На прикладі творів Л. Барановича) // Медієвістика: Збірник статей. – Випуск 1. – Одеса: АстроПринт, 1998. – С.93 – 97.

7. Тема стосунків Бога і людини у метафізичних поезіях Лазаря Барановича // Медієвістка: Збірник статей. – Випуск 2. – Одеса: АстроПринт, 2000. – С.76 – 84.

8. Меч, труби, лютня (Лазар Баранович) // Пороги і запоріжжя: У 3 т. – Т.1. – Харків, 1998.

9. Бетко І. “Nadgrobki” Лазаря Барановича – пам’ятка літературного бароко // Слово і час. – 2003. – №12.

***

10. Величковський Іван. Твори. – К.: Наукова думка, 1972. – 191 с.

11. І. Маловідомий український письменник кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст. Іван Величковський (До історії бароко в давній українській літературі) // Там само.

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11